Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
напучувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
напоминати — вговорювати, переконувати [IV] навчати на добре, всовіщувати, напучувати [XII] навчати на добре, напучувати, переконувати [II] напучувати, навчати, переконувати [III] … Толковый украинский словарь
напутити — див. напучувати … Український тлумачний словник
напучати — див. напучувати … Український тлумачний словник
напучення — я, с. Дія за знач. напутити, напучувати. ||Добрі побажання, повчальні слова, поради … Український тлумачний словник
напучуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до напучувати … Український тлумачний словник
напучування — я, с. Дія за знач. напучувати. || Добрі побажання, повчальні слова, поради … Український тлумачний словник
повчати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Вчити кого небудь чогось, даючи поради, напучення, пояснюючи, показуючи; напучувати, наставляти. 2) розм. Бити, караючи за яку небудь провину … Український тлумачний словник
просвіщати — I див. просвічувати I. II а/ю, а/єш і рідко просві/чувати, ую, уєш, недок., просвіти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех. 1) чим і без додатка.Збагачуючи кого небудь знаннями, культурою, досвідом і т. ін., робити його освіченим. || ірон. || Навчати кого … Український тлумачний словник
увіщати — а/ю, а/єш, діал. Умовляти, напучувати … Український тлумачний словник
